КІНОЛОГІЧНІЙ СЛУЖБІ – 25 РОКІВ
Їхні службові стосунки розпочалися десь місяців зо п’ять тому. Не можна сказати, що вже при першому знайомстві вони сподобались один одному. Обидві були досить стриманими, і знадобився певний час, щоб їхні стосунки почали давати бажані результати.
Кінологом Світлану зробило життя. До відомих подій у Донбасі вона жила в місті Брянці на Луганщині. Працювала інженером-конструктором, технологом і навіть спробувала себе в ролі бухгалтера. Невідомо, як склалася б її кар'єра далі, але з початком конфлікту в Донбасі і російською агресією Світлана з чоловіком і дев'ятимісячною дитиною в 2014 році покинули Брянку і переїхали до Сєвєродонецька. Чоловік працював у міліції, і залишатися в окупованому проросійськими найманцями місті не міг через свої переконання.
Так от, коли у Світлани закінчувалась декретна відпустка по догляду за дитиною і виникло питання про працевлаштування, вони з чоловіком вирішили, що Світлана також піде працювати в поліцію і конкретно займатиметься роботою кінолога. Ніякого досвіду у молодої жінки не було. Отже, треба було вчитись, але спочатку пройти конкурс на посаду інспектора-кінолога, і Світлана почала до нього готуватись. Насамперед, фізично.
Після пологів дівчина набрала вагу і коли зважилася пробігти перший кілометр, у неї, чесно кажучи, нічого не вийшло. Але треба знати Світлану. Вона досить серйозна і цілеспрямована людина, отже, перша поразка її не зупинила, а лише розпалила бажання досягти бажаного. Вона займалася фізично, бігала кроси, вчила закони. До кінця конкурсу з п’яти претендентів на місце їх залишилось двоє.
Шані - бельгійська вівчарка породи малінуа, руда, як лисиця, сухорлява, з чорної мордочкою радіє, що на неї звернули увагу. Ці чотириногі вражають надзвичайною життєвою силою і енергією, яку прагнуть реалізувати.
Вони кмітливі і чудово піддаються дресируванню, але далеко не кожен зможе стати повноправним господарем цієї собаки. Тим більше, коли вона ще молода, коли їй хочеться побігати, пострибати, погратися. Світлана розуміє природу своєї вихованки і особливо не давить на неї, бо знає: коли настає час тренувань, Шані зосереджується і стає слухняною.
- Я б не сказала, що моя Шані - особлива собака, - говорить Світлана. - Ми з нею вже п'ять місяців і за цей час зрослися, добре розуміємо один одного. Я, наприклад, вже знаю всі її мінуси характеру. Вона, наприклад, більше мисливець, ніж слідак. Коли гуляємо, всю птицю піднімає в небо. Якщо, скажімо, у неї критичні дні, може відмовитися працювати, або надумає собі, що вагітна і ходить в цьому образі. Так, Шані?
Зараз у Шані відповідальний період - асоціалізації. Світлана водить її в місця скупчення народу, на ярмарок, наприклад, щоб вона могла орієнтуватись у безлічі звуків та запахів. В місцях, де багато машин та людей, Шані виробляє концентрацію уваги, привчається працювати в умовах екстриму. Покищо вони обидві – і Світлана, і Шані, - стажери. Кінолог вчить свою вихованку знаходити слід, і поки що серйозного випробування у них не було. Але це сьогодні. Вже завтра Шані отримає відповідальне завдання і не можна виключати, що вони зі Світланою вимушені будуть працювати на лінії розмежування.
- Кінологію треба любити, - говорить Світлана. - По суті, це брудна робота. Не кожен готовий при необхідності залізти в багнюку, витерти слину у собаки. А взагалі кінологу слід ставитися до своєї собаки, як до колеги. Без «службових романів». Собака повинна знати: коли вона виходить із вольєра, то повинна працювати, а не гратись. Вона постійно повинна бути в тонусі, як, між іншим, і кінолог. А ці вимоги витримують не всі.
Сьогодні у кінологічному центрі ГУНП в Луганській області виховується 15 службових собак. Така кількість чотирилапих помічників, звичайно ж, недостатня для області, яка живе в умовах бойових дій.
Особливо потрібні собаки, що знаходять вибухівку чи зброю. Отже, центр поступово буде розширюватись. До речі, нещодавно колеги з кінологічного центру ГУНП в Закарпатській області подарували Енара - півторамісячне цуценя більгійської вівчарки ,теж породи малінуа.
Родовід у нього дуже хороший, і цей красунчик вже показує свою кмітливість. Попереду в нього довгий період навчання, по закінченню якого Енар приступить до виконання своїх службових обов'язків.
Світлана придивляється до нього і сподівається, що їй доручать його виховання. А чому б ні?