Вірний людям до останнього – пам'яті полеглого оперативника поліції Луганщини Руслана Ковбаснюка
Старший оперуповноважений в особливо важливих справах відділу розшуку злочинців і зниклих громадян управління карного розшуку ГУНП в Луганській області Руслан Ковбаснюк загинув 4 листопада 2025 року під час виконання службових обов'язків у складі зведеного загону поліції Луганщини на території Синельниківського району Дніпропетровської області. До свого дня народження полковник поліції не дожив лише дев'ять днів.
Понад 23 роки Руслан Ковбаснюк присвятив службі в кримінальній поліції. З перших днів повномасштабного вторгнення він залишався на Луганщині, де разом із колегами виявляв диверсантів і коригувальників ворожого вогню, евакуйовував мирних жителів, доставляв гуманітарну допомогу, ліки та продукти людям, які опинилися під постійними обстрілами. Разом із побратимами він одним із останніх виходив із Лисичанська, а після цього продовжив службу у складі зведеного загону поліції Луганщини. Для колег Руслан був не лише досвідченим оперативником, а людиною, яка завжди залишалася поруч із людьми там, де було найважче.
Заступник начальника ГУНП в Луганській області — начальник кримінальної поліції Віталій Тарасов говорить, що Руслан був людиною, яка всім своїм життям доводила відданість Україні:
«Це людина, яка повністю віддавала себе служінню українському народу. Його гаслом було: "Україна понад усе". Він мріяв, щоб наша держава була вільною, а території, які були окуповані – звільнені. Дуже хотів, щоб ми повернулися на кордони 1991 року».
Начальник управління карного розшуку ГУНП в Луганській області Сергій Пола згадує, що про Руслана почув ще задовго до особистого знайомства:
«Від колег я знав про нього як про досвідченого оперативника, який пройшов службу в Жовтневому райвідділі міста Луганська, а згодом обіймав керівні посади. Це було закономірно, адже його професіоналізм, відповідальність і ставлення до справи говорили самі за себе».
Згодом вони стали працювати разом, і слова колег лише підтвердилися.
«Руслан був відкритою, щирою, комунікабельною людиною. З тих, на кого завжди можна покластися. Він не шукав легших шляхів і ніколи не ховався за чужими спинами», - зазначає Сергій Пола.
Саме таким Руслан залишався і в найважчі для країни часи. Коли щодня доводилося працювати під обстрілами, евакуйовувати цивільних, допомагати людям і разом із побратимами виконувати найскладніші службові завдання.
Начальник відділу управління превентивної діяльності ГУНП в Луганській області Надія Кирилова, яка разом із ним несла службу у складі зведеного загону на Куп'янському напрямку, згадує, що навіть у польових умовах Руслан працював на повну:
«Пам'ятаю, як дорогою пішки на інструктаж перед заступанням до складу слідчо-оперативної групи Руслан уже перевіряв громадян за правоохоронними базами. Він не міг працювати наполовину - завжди уважний, зібраний і повністю відданий своїй справі».
Руслан Ковбаснюк не прагнув нагород чи гучних слів. Він просто чесно виконував свою роботу. Коли людям була потрібна допомога — допомагав. Коли потрібно було залишитися — залишався. Коли небезпека ставала дедалі ближчою — не відступав.
Його служба рідко була публічною, але її результати мали неоціненне значення. Саме завдяки таким оперативникам вдавалося рятувати людські життя, знаходили допомогу ті, хто її найбільше потребував, а люди відчували себе у безпеці.
Для Руслана слова «Служити і захищати» були не просто девізом — вони стали змістом його життя.
Він назавжди залишиться у пам'яті рідних, друзів, побратимів і колег як чесний офіцер, справжній патріот, надійний товариш і людина, яка до останнього подиху залишалася вірною Присязі, українському народові та своїй державі.
Відділ комунікації поліції Луганської області
