Портал в режимі тестування та наповнення
Меню
«Зараз ми не лише свідки історії, ми її пишемо», - поліцейський Луганщини разом із сином стоїть на захисті держави
Опубліковано 24 листопада 2023 року о 09:40

Підполковник поліції, начальник відділу диспетчерської служби та моніторингу електронних засобів контролю управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Луганській області Дмитро Бородавкін один із тих, кому довелося двічі протистояти російській навалі.

У 2014 він був свідком спроб бойовиків захопити будівлю Головного управляння міліції у Луганську та активним учасником руху спротиву окупаційній владі. У той час, працюючи в Лутугіно в Державтоінспекції, Дмитро на свій страх і ризик прийняв рішення вивезти до Харкова програмно-апаратний комплекс, завдяки якому бойовики так званої «лнр» хотіли друкувати «липові» документи. Після цього повернувся до Лисичанська, де продовжував займатися підпільною діяльністю, допомагаючи українській армії.

«Коли Лисичанськ звільнили, я не міг залишатися осторонь, тож шукав шляхи, як допомогти нашим хлопцям. Спочатку допомагав облаштовувати блокпости. А потім вже почали й самі разом з колегами заступати на чергування. Я розумів, що наразі найголовніше – відновити правопорядок, і я як представник правоохоронних органів не міг залишатися осторонь», - каже Дмитро.

Лютий місяць 2022 року кардинально змінив життя поліцейського Луганщини. Аби не допустити заволодіння ворогом зброєю, Дмитро разом із колегами вивіз її всю. Потім у складі зведеного загону поліцейський повернувся до Лисичанська:

«Ніколи не думав, що буду займатися тими задачами, що виконував під час війни. Ми з колегами стали не тільки поліцейськими, а й охороною для наших ремонтників, які лагодили електромережі і під час обстрілів, і в період затишшя, і волонтерами, які діставали усі можливі ліки, і заміняли деякі органи державної влади, адже коли в місті нікого не залишилося, ми займалися організацією вивозу сміття, прибирання вулиць,поховань, інколи доводилося копати і ями».

Дмитро неодноразово доставляв пальне до Лисичанська. Адже у місті, де панівною є війна, наявність та кількість пального визначає, чи доїде гуманітарна допомога до людей, чи матимуть змогу приїхати працівники рятувальної служби на пожежі, які виникали від постійних обстрілів росіян, чи дістануться вчасно працівники швидкої допомоги. Навіть вже після того, як поліцейським довелося виїхати до Бахмута, Дмитро Бородавкін до останнього продовжував їздити до форпосту Луганщини та доставляти найнеобхідніше:

«Ми постійно змінювали маршрути. росіяни весь час намагалися порушити наші логістичні шляхи, обстрілювали, аби до Лисичанська нічого не доходило. Ми могли заїхати, але напевно вже не знали, чи зможемо повернутися назад».

Під час виконання посадових обов’язків поліцейський неодноразово потрапляв під обстріли, внаслідок чого отримав поранення. Проте від госпіталізації відмовлявся, наголошуючи, що йому потрібно займатися своєю роботою і є люди, яким потрібніше пролікуватися в стаціонарі.

Надалі Дмитра чекала служба в Бахмуті, Костянтинівці, Куп’янську. Підполковнику поліції доводилося не тільки доставляти гуманітарну допомогу, виявляти мародерів, колаборантів, а й іноді робити морально надскладну роботу – фіксувати смерть загиблих військових. Каже, що це було найскладніше в його роботі:

«Було таке, привезли загиблого. Треба було описати все. Ніяких документів у нього не було, тільки телефон, на екрані якого я побачив смс від доці загиблого: «Татусю, привіт»… В той момент моє серце рухнуло….»

З початком повномасштабного вторгнення Дмитру довелося вивезти родину у більш безпечне місце – дружину та батьків:

«Війна дала мені чітке усвідомлення, що в житті людини завжди важлива надійна опора. У мене – це сім’я. Тому заради них я готовий боротися за наше майбутнє».


У Дмитра є два сини, обидва як і тато, мають чітку позицію – попри все захищати своє. Тож старший, з початком повномасштабної війни, одразу пішов добровольцем до армії. Наразі служить у лавах ЗСУ. А молодший – навчається в університеті та в планах надалі – йти служити.

«І зараз усі ми не лише свідки своєї історії, ми зараз пишемо її – і закарбуємо в пам’яті усіх, що українці в змозі постояти за себе та свою Незалежність», - говорить Дмитро Бородавкін.


Відділ комунікації поліції  Луганської області

 


Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux